Як інтервальне повторення допомагає вивчати мови

Ми всі мріємо запам’ятовувати все з першого разу, але знаємо, що більшості з нас це не вдається. Тож у цій статті ми розглянемо, як працює людська пам’ять і як це пов’язано з вивченням мов. Оскільки для пам’яті й навчання дуже важливе так зване «інтервальне навчання», цей термін відіграватиме в статті головну роль. Інтервальне навчання є технікою, яка передбачає достатню кількість повторень і закріплення здобутих знань. Повторюючи ту саму інформацію кілька разів, ми переносимо нові знання з короткочасної пам’яті в довготривалу. Якщо врахувати, як ми запам’ятовуємо, і обернути це собі на користь, можна досягти найкращих результатів у навчанні.

Говорячи про збереження знань, не можна оминути місце, де відбувається запам’ятовування. Людський мозок, такий важливий для нас, є одним із найдивовижніших творінь. Будь-яке ушкодження мозку позначається на всьому організмі. Реклама розхвалює певні продукти й харчові добавки для покращення пам’яті. А ще люди випробовують межі можливостей свого мозку, наприклад, на змаганнях із запам’ятовування. Людина за своєю природою збирає інформацію. Немовлята, наприклад, вбирають геть усе. Від народження до шести років мозок дитини працює зовсім інакше, ніж мозок дорослого. Малюки вбирають величезні обсяги інформації з навколишнього світу. Утім, здатність запам’ятовувати нове зберігається в нас до глибокої старості. Крім того, усе, що ми дізнаємося про себе, можна використати, щоб запам’ятовувати інформацію ефективніше.

Короткочасною пам’яттю називають просте тимчасове зберігання даних. Утримуючи інформацію, мозок починає класифікувати її як потрібну, згодом вона проходить повторну перевірку, і після цього ми зберігаємо її в довготривалій пам’яті. Цю просту модель можна доповнити робочою пам’яттю, яка тимчасово зберігає інформацію й оперує нею. Робоча пам’ять є системою, що забезпечує складні види діяльності, як-от мислення, навчання й розуміння. Завдяки робочій пам’яті ми можемо діставати дані з довготривалої пам’яті й користуватися ними. Крім того, робоча пам’ять допомагає нам зберігати певну інформацію протягом тривалого часу.

Цю концепцію легко перенести на вивчення мов. Повторюючи слова через певні проміжки часу, від кількох хвилин до годин чи днів, ми переносимо їх у довготривалу пам’ять. Різноманітні вправи, у яких треба пригадати, як слово виглядає, у якому порядку йдуть літери й як слово звучить, пришвидшують його перехід у довготривалу пам’ять. Також корисно навантажувати робочу пам’ять різними вікторинами й тестами. Так ми сигналізуємо мозку, що певні слова важливі. Те, наскільки глибоко ми опрацьовуємо незнайомі слова, суттєво впливає на те, як швидко мозок визнає слово важливим і збереже його в пам’яті надовго. Наприклад, дуже допомагає, якщо ми не лише пишемо й чуємо нове слово, а й самі вимовляємо його.

‍

‍

‍‍Хоча мозок у кожного працює по-своєму, є спільні закономірності, які допомагають краще його зрозуміти. Коли йдеться про те, як часто треба повторювати нове слово, ми напрочуд схожі. Наприклад, ми з’ясували, що найефективніше перевіряти слово тоді, коли ми ось-ось його забудемо. У цей момент спогад про слово ще є, хоч і нечіткий. Тому якщо слово дається важко, бажано повернутися до нього вже за кілька хвилин. А легші слова варто пригадувати через кілька годин або навіть днів. Якщо ми пам’ятаємо слово й через кілька днів, зайнятих зовсім іншими справами, можна вважати, що мозок надійно зберіг його в довготривалій пам’яті.

Окремим словам, особливо якщо мозку не вдається пов’язати їх з іншими знаннями, потрібно більше часу, щоб туди потрапити. Тут не можна втрачати терпіння навіть після багатьох повторень. Часто це просто триває довше, тож не варто бути до себе надто суворими. Крім того, ми помітили: що більше складів у слові, то важче його запам’ятати. Тому терпіння особливо знадобиться з довгими багатоскладовими словами. Якщо слово ніяк не хоче залишатися в пам’яті, можна свідомо збудувати місток і запам’ятати його за допомогою штучної асоціації. Наприклад, підібрати щось співзвучне або скласти речення, яке помістить слово в близький для вас контекст.

‍

Проте знайти оптимальний порядок повторення слів непросто. Довелося б вручну розподіляти кожне слово, враховуючи все, що ми знаємо про роботу пам’яті. Натомість, щоб усе вдалося, LENGO зберігає, коли кожне слово повторювали востаннє і наскільки добре ви його знаєте. Зваживши кілька чинників, застосунок складає розклад, коли найкраще повторити слово. Відповідно до нього слова добираються автоматично й визначається оптимальний порядок навчання. Коли ми відкриваємо новий урок або завершуємо вправу, рекомендовані слова вибираються автоматично.